Другий рік поспіль напередодні Різдва студенти УКУ створюють затишну газету “PARKOVA”. Тут є вірші, жартівливі оголошення, зворушливі інтерв’ю, натхненні розповіді та навіть рецепти. Дізнавайтесь, як виникла ідея створити щось подібне, як відбувається робота над “PARKOVA”, та як святкують Різдво авторки газети:

Іра Дідич та Аня Ракова, студентки 3 курсу філології,
Оля Шахник, Іра Хан та Марина Перцович, студентки 4 курсу культурології

Розкажіть трохи, як виникла ідея створити газету і скільки часу займає її створення?

Оскільки ми навчаємось на Філології та Культурології, нам дуже хотілось почати інтегрувати те, що ми вивчаємо, у те, що ми робимо. Є така студорганізація STUDAction – її суть була в тому, щоб робити воркшопи від студентів для студентів. Коли я долучилась до цієї організації, то просто фотографувала події, але потім з’явилась ідея, щоб окрім воркшопів, також писати історії від студентів для студентів. Це був мій другий курс, у нас зібралась маленька команда людей, котрі брали і записували інтерв’ю, котрі редагували тексти, котрі форматували тексти і тд. Ми публікували їх на сторінці студентського уряду. Це була одна з перших наших спроб робити щось цікаве і красиве. Там була одна різдвяна історія від нашої дизайнерки, яку записала наша арт-директорка і яку відредагували ми. Ця історія усім дуже зайшла. Коли в нас була збірка по плануванню майбутньої діяльності, ми вирішили, що хочемо створити щось друковане – якийсь журнал чи газету. Наступного року, коли ми набрали порцію нових людей, то в якийсь момент зрозуміли, що це має бути різдвяна газета. Вона має бути обов’язково друкована і аж ніяк не електронна. Особливо важливою була візуальна складова, адже ти мав хотіти брати її до рук, милуватись нею, хотів відрізати першу сторінку і повісити собі її, як плакат, ти мав хотіти читати ці тексти, обговорювати їх, тощо. Варто додати, що це був період карантину і нас дуже мало що пов’язувало з університетом, адже ми навчались онлайн і проводили небагато часу, а ця газета, мала стати чудовим фізичним спогадом про цей період.

Створення газети займає приблизно місяць: від моменту першої збірки і обговорення концепту, до моменту, коли вона вже зверстана і йде у друк. Насправді, це дуже мало часу і працюємо ми дуже інтенсивно.

Що означає назва?

Під час стратегічної сесії ми дуже довго брейнштормили над назвою, адже це мало би бути те, що усім відгукується, щось, що мало би сенс, щоб красиво звучало. У нас було багато варіантів, але в якийсь момент, ми зійшлись на назві PARKOVA, тому що зрозуміли, що це щось дуже символічне для студентів УКУ, адже поряд маємо Стрийський парк, маємо Паркову аудиторію, яка має вигляд на парк. Якось так і склалось. 

Скільки вас є у команді і хто чим займається?

Загалом нас 15 людей. Символічно ми поділені на два відділи: редакторський, який працює постійно. Його очолює Аня Ракова. Там є 5 студентів. Вони займаються редактурою, коректурою, художньою редактурою і тд. Також у нас є арт-відділ. Ним завідує нас арт-дизайнерка – Оля. Вона відповідає за всі ілюстрації, відбір ілюстраторів, розміщення ілюстрації, а також разом з нашою верстальницею – Ірою Хан, вони продумують вайб газети, перед тим, як давати завдання ілюстраторам. 

Також, у нас є Настка, котра відповідає повністю за друк. 

Маємо ще відділ ‘’мультизадачників’’, тобто група людей, котра не є чітко прив’язаною до якогось конкретного відділу і сама собі обирає завдання, котрі хоче виконувати. 

Варто згадати і про Марічку, котра відповідає за дизайн обкладинки – вона робила першу і другу.

З яких ви міст і як ви святкували Різдво цьогоріч?

• Мене звати Оля Шахник. Я з Дніпра. Ми ще не святкували Різдво цього року, адже, зазвичай, із родиною святкуємо 6-ого січня. Проте, із нашою верстальницею – Ірою Хан, 25-ого грудня ми купили кутю у трапезній і їли її біля ялинки. 
• Мене звати Марина Перцович. Я із смт. Печеніжин. Цього року ми будемо святкувати Різдво двічі. 24-ого грудня – народилася моя мама і паралельно Ісус, тому маємо такий цікавий формат святкування. Традицій маємо дуже багато: починаючи від того, що кожен їсть по ложці куті, від найстаршого до наймолодшого, потім всі п’ють свячену воду, потім тато промовляє молитву і тд.
• Мене звати Аня Ракова. Я з Києва. Усе своє життя я святкувала Різдво 25-ого грудня. Цьогоріч я святкувала Різдво у Львові, разом зі своїми друзями, зокрема із головною редакторкою Ірою Дідич. Ми їли, пили вино, сходили на літургію, потім мали невеличку дискусію, де намагались з’ясувати, як функціонує Бог, і читали вірші.
• Мене звати Іра Хан. Я зі Стрия. Цього року я теж буду святкувати двічі. Цього року особливе для мене Різдво, бо я буду вперше не з родиною, адже моя родина зараз трохи розкидана територіально. 24-ого грудня, мій тато перебував у госпіталі у Хмельницькому, до нього приїхала мама, він втік з госпіталю, і ми з моєю сестрою замовили їм вечерю. Друге Різдво під питанням, адже тата будуть оперувати на днях, тому, можливо, будемо у лікарні разом.

Що містив випуск “PARKOVA” минулого року і що змінилось цьогоріч?

Минулорічний випуск був таким, яким ми всі хочемо бачити Різдво: тепле, яскраве, з купою цукерок, тощо. Цього року, коли я дивлюсь на обкладинку, то бачу її набагато тихішою. Тут не йдеться про те, що ми якось інакше святкуємо Різдво, а про те, що ситуація довкола нас дещо інша і свято відчувається дещо по-іншому. 

Ми також присвятили три сторінки газети історіям від військових, котрі пов’язані із УКУ. Там можна побачити різні формати текстів: у когось це пости із Фейсбуку, у когось проза, а в когось щоденник. Без цих текстів газета би не відбулась. 

Також у нас з’явилась авторська колядка від Павла Дідули, адже ми знаємо, що багато хто колядує і тому ми вирішили, що це буде дуже гарне доповнення. Стало більше рецептів. Цього разу, ми виділили дві сторінки для поезії, коли минулого року мали більше прози. Думали додавати казки і прозу, проте, коли нам почали надсилати матеріали, то це була, в основному, лірика, зокрема та, яка демонструвала реакцію людей на все, що відбувається навколо нас зараз. Минулого року поезія в нас займала пів сторінки, цього року цілих дві. Це стало для нас показником того, що дуже багато студентів УКУ пише поезію і ми змогли опублікувати лише маленьку частину того, що варто було би публікувати, бо в нас доволі мало місця. 

Нам дуже подобається, що газета слугує майданчиком, де люди можуть шукати одне одного завдяки поезії чи прозі, бачити як і хто пише, тобто ми можемо і дружити, і зростати разом, і в газеті, і поза нею і тд.

Де шукали оголошення та вірші для газети?

Частина приходить через гугл-форму, яку ми поширюємо у різних чатах і по кампусу, через QR код. Другий варіант – редакторський відділ знає вже про окремих людей, котрі пишуть вірші або прозу, і контактують із ними напряму. 

У вас дуже затишні ілюстрації, як ви їх придумали і коли це сталось?

У нас немає одного і вибраного стилю, але, коли ми створюємо газету, то завжди обираємо атмосферу газети, сторінок, які сенси вони мають передавати. До прикладу цього року вони більш стримані, не такі гучні, і це дуже впливає на загальний стиль ілюстрацій. Кожна сторінка – це інший ілюстратор, інколи навіть два. Ми завжди визначаємо палітру, якої мають дотримуватись ілюстратори, деколи вони можуть додавати свої кольори. Оскільки створюємо газету за місяць, то в нас дуже обмежений в час в плані вибору текстів, котрі потім треба ілюструвати. Наприклад, цього року обрали один текст для ілюстрації, потім зрозуміли, що він для нас завеликий і забрали, але ілюстрація до нього об’єднує всі наступні в одну, суцільну тему. 

Як вирішили, куди спрямувати прибуток?

Ми ніколи не працюємо, аби газета була прибутковою, адже цього майже неможливо зробити в таких умовах. Намагаємось, аби вона принаймні покривала сама себе. Минулого року планували отриманий прибуток витратити на покращення газети, почати платити ілюстраторам, тощо. Проте почалось повномасштабне вторгнення і ми всі гроші надіслали нашому знайомому-військовому із Харкова. Цього року вирішили, що увесь прибуток буде йти військовим, зокрема на аптечки для них. Це проєкт у Дніпрі, який працює над закупівлею необхідних ліків, формуванням та передачею аптечок військовим.

Де зараз можна знайти “PARKOVA”?

В Інстаграмі @parkova.ucu. Ми надсилаємо газету поштою або ж передаємо її вам у руки на кампусі. Також, “PARKOVA” можна придбати в Крамничці УКУ.