- Яка різниця між КПТ і ПДТ?
Типовим й узагальненим припущенням більшості напрямків психотерапевтичної теорії, включаючи психодинамічну психотерапію (ПДТ) та когнітивно-поведінкову терапію (КПТ), є те, що наші думки, почуття, фізичні відчуття та дії взаємопов’язані. Для практики ПДТ цей зв’язок знаходиться на неусвідомленому рівні (тобто наші почуття та поведінка, про які ми не знаємо, суттєво впливають на те, як ми функціонуємо щодня), й проводячи «розкопки» несвідомого, людина вивчиться зрозуміти причини власних труднощів, які виникли раніше, щоб мати можливість вирішувати власні проблеми по мірі їх виникнення сьогодні. КПТ розкриває погляд на життєві ситуації як конкретні виклики «тут і зараз», які пов’язані з неефективними моделями мислення (переконання) на основі попередньо здобутого досвіду. Фахівець у напрямку КПТ пропонує людині дослідити, змінити/модифікувати чи прийняти відповідальність за неефективні моделі мислення (переконання), які впливають на емоційний стан, поведінку чи сприйняття життєвої ситуації в цілому, тим самим підтримуючи ресурс людини здобувати навички самостійно вирішувати проблеми.
Психодинамічна терапія часто є відносно довготривалою, триває кілька місяців або років, загальна тривалість залежить від конкретних потреб та ситуації. Щоб скористатися психодинамічною терапією не потрібно мати конкретний діагноз чи стан психічного здоров’я, цей підхід є загальним вибором для людей, які вважають, що їм може бути корисно отримати уявлення про себе та своє минуле, але не націлені на нагальну проблему чи стан.
КПТ типово є короткотривалим стилем психологічної допомоги, який триває 2-3 місяці, водночас загальна тривалість також залежить від конкретних потреб та ситуації, й часом може в середньому тривати до 2-х років. Практика в КПТ часто передбачає виконання домашніх завдань для виконання поза сесіями, які орієнтовані на пошук практичних рішень для актуальних викликів, а не першопричини проблеми, й залежить від конкретного запиту чи стану психічного здоров’я.
- На скільки складно буде без попередньої психологічної освіти?
Навчання на магістерському рівні передбачає, що абітурієнт володіє необхідним рівнем знань та практичних навичок з базових психологічних дисциплін, які дозволяють з посильними викликами здобувати й формувати нові фахові компетентності. Ці вимоги однаково поширюються як на студентів, які мають базову психологічну освіту, так і на тих хто її не здобув. Відповідно на останніх це накладає необхідність підтягувати знання й заповнювати прогалини у навичках впродовж навчання на магістратурі, збільшуючи навчальне навантаження. В іншому випадку, формальна наявність диплому бакалавра про психологічну освіту переваг не дає.
- Чи випускники програми можуть бути психологами/психотерапевтами, працювати в державних установах на цих посадах?
По завершенню магістерської програми випускник отримує диплом державного зразка з освітнім рівнем – магістр за спеціальністю «Психологія». Відповідно до чинного законодавства та наказу про «Порядок застосування методів психологічного і психотерапевтичного впливу» від 15.04.2008 №199, магістр з психології може обіймати посаду «психолога» в лікувально-профілактичних закладах і в межах його професійних обов’язків входить: визначення, корекція, реабілітація, профілактика порушень взаємин з оточуючим соціальним середовищем людини (соціально-психологічна корекція, профілактика, реабілітація); психологічне забезпечення навчально-виховного процесу (визначення психофізичного розвитку дітей, психолого-педагогічна корекція, профілактика, реабілітація). Станом на січень 2021 року «психолог» не може бути прийнятий на посаду «психотерапевта», так як ця посада вимагає наявності диплома про завершену медичну освіту та спеціалізацію «Психотерапія».
- Чи можу я працювати з цим дипломом за кордоном?
Диплом виданий по успішному завершенню програм є дипломом державного зразка про здобуття вищої освіти й відповідно може бути прийнятий як документ на підставі якого випускник може продовжувати навчання за кордоном чи в іншому ЗВО України. Щодо можливості бути прийнятим на роботу за кордоном, то це залежить від вимог роботодавця. У ряді країн західної Європи для роботи у сфері психічного здоров’я необхідна нострифікація диплому про вищу психологічну освіту чи складання фахового державного іспиту тієї країни, яка приймає на роботу, незалежно від ЗВО чи програми, який студент завершив.
- Що буде вказано в моєму диплломі?
Ступінь – Магістр. Освітня кваліфікація: магістр зі спеціальності 053 – Психологія, спеціалізація «назва магістерської програми»
Графік модуль затверджується за місяць до початку навчального семестру. Кожного семестру 5-ь аудиторних модулів по 5 днів з мінімум 2-ма тижнями для самостійної роботи чи роботи в інтервізійних групах дистанційно (поза навчальними аудиторіями). Навчання типово розпочинається після 14 вересня.
- Як відбувається психологічна практика? Чи можу я пройти її в своєму місті.
В залежності від виду й завдань практики, студент може проходити її за місцем проживання. У такому випадку, студент повинен отримати попередню згоду від установи чи організації про проходження практики, надати контактну інформацію на кафедру й керівнику практики, приймати активну участь й проявляти зацікавленість в погоджені умов та вимог щодо проходження практики, приймаючи відповідальність та зобов’язання виконувати поставлені практикою завдання у повному обсязі і підтримувати комунікацію з керівником практики від кафедри впродовж цього терміну. Зі змістом практик можна ознайомитись сконстатувавшись з методистом кафедри чи керівником магістерської програми.
